#громадськемісце «Дернеки» Туреччини про депортацію: Кремль знову «жене» кримських татар із Криму #ялта #yalta

«Дернеки» Туреччини про депортацію: Кремль знову «жене» кримських татар із Криму

СТАМБУЛ – АНКАРА. 18 травня – жалобна дата в історії кримськотатарського народу, України і Туреччини. Низка країн визнали радянську депортацію кримських татар геноцидом. Україна та міжнародні організації законодавчо наділили кримськотатарський народ статусом корінного. Трагедія 2014 року, спричинена російською анексією Кримського півострова, і повномасштабна агресія Росії проти України, яка відбулася через десять років, стали поштовхом для нових систематичних переслідувань Кремлем і його репресивною машиною представників кримськотатарського народу під різними приводами, що змушує кримських татар залишати батьківщину…

Де та як у Турецькій Республіці вшановують жертв геноциду і депортації кримських татар? Що пише з цього приводу турецька преса? Як у «дернеках» та кримськотатарській діаспорі Туреччини загалом оцінюють діяльність російської місцевої та федеральної влади стосовно кримських татар у Криму? Чи є російський тиск на кримськотатарський народ початком третьої депортації кримських татар зі своєї батьківщини? У цих та інших питаннях Крим.Реалії спробували розібратися разом із турецькими експертами кримськотатарського походження.

Анонс жалобних заходів у Стамбулі на 18 травня


Анонс жалобних заходів у Стамбулі на 18 травня

Про жертв геноциду та депортацію кримських татар у Туреччині не забудуть ніколи

«Минуло 80 років після того, як кримських татар було вигнано зі своєї споконвічної землі. Кримськотатарський народ, який втратив батьківщину в сталінський період 18 травня 1944 року, втретє переживає вимушене переселення через російську окупацію. Цього разу татари прямують із Криму до Європи та Туреччини, яку вони називають «Білою землею». …Кримські татари сподіваються, що у національний день жалоби їхня братська країна – Туреччина – ухвалить рішення про визнання депортації 1944 року геноцидом», – пише турецька «Yeni Şafak».

За повідомленням Фонду культури та солідарності кримських татар «Kırım Vakfı», раніше спільними протестними діями кримськотатарських і черкеських організацій Туреччини вдалося переконати місцеве керівництво та представників Росії скасувати планові гастролі в Турецькій Республіці хору російської армії, які за термінами були призначені на жалобні дні пам’яті жертв геноциду та депортації кримських татар і черкесів.

«Ми разом заявили, що російська пропаганда, що використовує мистецтво для виправдання дій Червоної армії, яка несе основну відповідальність за катастрофу наших народів, є ганебною провокацією. Ми вимагали негайно скасувати гастролі… У зв’язку з тим, що в анексованому Криму зараз неможливо проводити заходи, наші жалобні збори, за рішенням дернеків, відбудуться у турецькому місті Ескішехір, де живе основна маса кримських татар Туреччини», – повідомляє «Kırım Vakfı ».

Ми не забули, ми не забуваємо, ми не дамо забути трагедію

17 травня у столичному Культурному центрі кримських татар провінції Дюздже було організовано виставку фотографій періоду депортації кримських татар із Криму 1944 року, одночасно тут відбулись пам’ятні заходи. Як повідомляє місцеве видання «Düzce damla», президент Асоціації кримських татар Дюздже Бурхан Туткун у своєму виступі заявив, що «у день 80-х роковин геноциду та вигнання кримськотатарських татар зі своєї батьківщини ми не забули, ми не забуваємо, ми не дамо забути трагедію та її організаторів».

Оглядач стамбульського видання «Yeni Akit» Халіт Канак в окремій статті, яка вийшла 18 травня, описав трагічні події переселень кримських татар з Криму, порівнюючи їх із наслідками сучасної анексії півострова Росією. «Кілька років тому мене запитали на одному з телеканалів у Москві: «Як ви вважаєте, Крим – територія України чи Росії?» Їм не сподобалася моя відповідь. Я їм сказав: «Крим – це не українська і не російська земля. Крим – суто турецька земля». Головне, що їм не сподобалося і не подобається – це реакція та ставлення Туреччини до російської окупації Криму. У зв’язку з цим важлива наступна думка, яку повторює наш президент Реджеп Тайїп Ердоган на кожній платформі та за будь-якої можливості. «Ми не визнавали і не визнаватимемо незаконну анексію Криму…». Так, я бажаю успіху людям, установам та організаціям, які ведуть боротьбу і боротимуться, поки Крим не буде переданий його справжнім власникам. Нехай Аллах (мир Йому!) буде нашим помічником, нехай буде на те воля Всевишнього», – заявив Халіт Канак.

Генеральне товариство культури та взаємодопомоги кримських татар Турецької Республіки, що об’єднує всі провінційні кримськотатарські організації країни або «дернеки» (тур. – юридично зареєстроване, добровільне об’єднання громадян, асоціація чи товариство, метою якого не є отримання та розподіл прибутку – КР), закликало молитися в ці дні з нагоди 80-х роковин геноциду та депортації кримських татар і згадати «мучеників, які були вигнані за тисячі кілометрів від своєї батьківщини та втратили 46% всієї кількості народу в дорозі до місць заслання, які зазнали голоду і спраги в місцях вигнання протягом подальших місяців, а також мучеників, які втратили життя на шляхах міграції та імміграції».

Третя депортація не пройде, вільний світ має зупинити Росію – експерти

Крим.Реалії запросили представника Меджлісу кримськотатарського народу в Турецькій Республіці, президента Фонду «Емель-Крим» (Туреччина), журналіста Зафера Каратая прокоментувати події, які відбуваються в Криму, і відповісти на питання про реальність намірів Кремля спровокувати повторення умисної депортації кримських татар із Криму.

Зафер Каратай


Зафер Каратай

Якби Володимир Путін виграв розпочату в Україні війну, він знову б депортував кримських татар із Криму

«Трагедія кримських татар розпочалася з окупації їхньої батьківщини царською Росією у 1783 році. Цілющий клімат Криму, вигідне його географічне і стратегічне розташування були використані для розширення територій царської Росії та продовження військової експансії на суші, на морі та в повітрі на користь імперіалістичних амбіцій колишньої радянської Росії. Все це призвело до того, що Крим став військовою базою, розташованою на споконвічних територіях кримськотатарського народу, який тут є корінним. Імміграція була викликана тиском та пропагандою. Великі кримськотатарські діячі були винищені або вигнані в царський та радянський періоди, у радянський період лідерів кинули у в’язниці та відправили в заслання. Незважаючи на те, що в Кремлі змінюються режими та уряди, його політика, спрямована на знищення кримських татар у Криму, не змінилася. Але кримські татари завжди виборювали свою батьківщину. Кримські татари, які повернулися і не підкорилися радянській владі, зберегли на батьківщині свої релігійні та національні цінності. Боротьба за відродження свого народу і відновлення прав, які були відібрані, була продовжена. Але Крим знову окупувала Росія в 2014 році. Якби тоді у світі були необхідні путінському режиму умови і дозволяла б кон’юнктура, а кримські татари чинили б відкритий спротив, Кремль вигнав би ще тоді всіх кримських татар із батьківщини, як і 18 травня 1944 року. Натомість у Москві розпочали тривалий процес примусу до виїзду, змушувати людей мігрувати. Я впевнений, що якби Володимир Путін виграв розпочату в Україні війну, він знову б депортував кримських татар із Криму без права повернення та життя на батьківщині. Але він не переможе, Україна виграє цю війну, ми переможемо», – заявив Зафер Каратай.

Доктор історичних наук, професор Університету Бількент (Туреччина), кримський татарин Хакан Киримли в ексклюзивних коментарях для Крим.Реалії висловив сумніви в тому, що Володимир Путін на сьогодні має можливості вигнати з Криму або повністю знищити кримськотатарський народ.

Хакан Киримли


Хакан Киримли

«З моменту вторгнення до Криму в 1783 році Росія не залишала свого бажання «звільнити» Крим від кримських татар і, по суті, навіть не приховувала цього. Через це кримські татари були змушені залишити свою батьківщину та мігрувати до Туреччини, чиї нащадки живуть там уже 150 років. Депортацію 1944 року провели тоді, коли склалися умови та з’явилися відповідні можливості для реалізації жорстокого імперського наміру, до того часу не реалізованого повною мірою. Це сталося під час Другої світової війни. Це є нічим іншим, як фактом того, що Друга світова війна велася Росією і «для досягнення інших тіньових невидимих цілей». Немає сумнівів у тому, що Росія, яка знову вторглася до Криму в 2014 році, мала ті самі наміри. Тому що Володимир Путін завжди відкрито заявляв, що він повністю відданий імперському та деспотичному минулому Російської імперії, як за царського, так і за радянського правління.

Кримські татари щоразу показують, що ніколи не визнають російського правління на своїй батьківщині

Саме тому кримських татар, які зникають, ніколи не розшукують у Криму. Окрім іншого, навіть саме існування кримських татар показує, наскільки хибними є розповіді російських імперіалістів про те, що ця територія – історично російська. Фактично кримські татари щоразу показують, що ніколи не визнають російського правління на своїй батьківщині. Якби Володимир Путін мав можливість вигнати з Криму або іншим чином знищити кримських татар, як це зробив Сталін, він би, не вагаючись ні хвилини, зробив би це. Оскільки на даний момент у нього немає такої можливості, Кремль задовольняється тим, що не пускає до Криму або інтернує тих із кримських татар, кого вважає найбільш небезпечними для себе, і намагається всіляко асимілювати інших», – твердо переконаний Хакан Киримли.

У свою чергу, голова Стамбульського «дернеку» кримських татар – Товариства культури та взаємодопомоги кримських татар Стамбулу – Джелял Ічтен у бесіді з журналістом Крим.Реалії вказав, що дії російської влади в анексованому Криму щодо кримських татар – свідчення прямого тиску на народ, і спільними зусиллями всіх країн світу необхідно зупинити агресію Росії, щоб не допустити нових трагедій.

Джелял Ічтен


Джелял Ічтен

«Ці дії чинять тиск на наш народ у Криму і змушують його емігрувати. Таким чином, скорочується кримськотатарське населення, відбувається вимушене вигнання чи депортація… Вільний світ має зупинити Росію заради миру у всьому світі», – заявив Джелял Ічтен.

За заявою голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, кримські татари, розкидані по всьому світові, намагаються підтримувати один одного у процесі звільненні Криму.

«Найбільша за кількістю діаспора кримських татар – у Туреччині та Румунії. У кримських татар дуже велике почуття єдності, і це до певної міри допомагає їм утримуватися від асиміляційних процесів. Але всі розуміють, що головне – це можливості для розвитку на своїй землі, в Криму. Тому всі чекають, коли знову можна буде поспілкуватися з Кримом, народом, родичами. Усі очікують на звільнення Криму і намагаються допомогти його звільнити», – додав Рефат Чубаров у коментарях для «Укрінформ».

Лідер кримськотатарського народу, народний депутат України Мустафа Джемілєв в окремому інтерв’ю для Крим.Реалії з нагоди 80-х роковин геноциду кримськотатарського народу висловив думку, що «під час першої окупації Криму Росія мала на меті просто очистити землю для росіян, а під час другої депортації та геноциду ціллю вже було повністю знищити народ, …перспектив у кримськотатарського народу немає ніяких, якщо не буде деокупації».

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

ДЖЕРЕЛО