#громадськемісце Дістати до «Бастіону» в Криму. Як і чим Україна може вразити російські ракетні комплекси? #ялта #yalta

Дістати до «Бастіону» в Криму

Практично з перших днів війни Росія з анексованого Криму обстрілює об’єкти на території України за допомогою ракетних комплексів «Бастіон». Раніше – ракетами «Онікс», а зараз також – і «Циркон». Жоден «Бастіон» у Криму поки що не був уражений українськими силами. Що для цього потрібно, розбиралися Крим.Реалії.

Основна ракета – «Онікс»

Вперше про застосування ракетного комплексу «Бастіон» проти України Росія заявила за місяць після початку повномасштабного військового вторгнення – в березні 2022 року. Міноборони РФ на своїй сторінці у фейсбуці опублікувало запуск ракет із Криму по об’єктах на материковій частині України.

«Міноборони Росії вперше… опублікувало кадри завдання удару батареями берегового ракетного комплексу «Бастіон», – цитувало заяву російського відомства агентство ТАСС.

Надалі такі пуски здійснювалися регулярно і продовжуються до сьогодні. Багато ракет не вдається збити, і вони завдають істотної шкоди.

Так, наприклад, 19 липня минулого року Telegram-канали публікували відео пусків крилатих ракет «Онікс» із берегового ракетного комплексу «Бастіон» у районі Козачої бухти Севастополя.

В Одесі «Онікси», а також запущені з російських літаків ракети Х-22, цілилися в портову та критичну інфраструктуру. Влучили в зерновий та олійний термінали, пошкодили резервуари та обладнання для вантаження. Жодну з ракет «Онікс» не було тоді збито.

Наступного дня обстріл повторився. Командування Повітряних сил ЗСУ повідомило, що в ніч проти 20 липня російські війська знову атакували південні регіони України, зокрема Одесу та Миколаїв, випустивши, зокрема, сім крилатих ракет «Онікс». 21 липня також був ще один ракетний удар по Одесі та області.

Наголошували і на неспрацюванні ракет «Онікс» під час ударів по Одеській області. Так, дві ракети не змогли долетіти до цілей.

«Випущені з берегового ракетного комплексу «Бастіон» ракети втратили бойову здатність на підльоті до узбережжя», – йшлося у повідомленні Сил оборони півдня України від 2 листопада 2023 року.

Був це заводський брак чи протидія з боку української ППО – сказати точно наразі неможливо.

Плюс «Циркони»

Комплекс «Бастіон» може стріляти не лише «Оніксами», а й новітніми російськими ракетами «Циркон». Цю можливість російська армія почала використовувати у 2024 році.

Удару по Києву 25 березня було завдано ракетами «Циркон», такого висновку дійшли в Київському інституті судових експертиз. «Циркон» – це нова гіперзвукова протикорабельна ракета, яку було взято на озброєння російською армією трохи більше ніж рік тому.

Російська гіперзвукова протикорабельна ракета «Циркон»


Російська гіперзвукова протикорабельна ракета «Циркон»

Дослідники з проєкту UA War Infographics підрахували приблизний час підльоту «Циркона» до українських міст. Якщо припустити, що ракета буде запущена із Севастополя в анексованому Криму, то до Києва вона може долетіти за 6 хвилин, до Вінниці – за 5,5 хвилин, а до Одеси – за 2,5 хвилини. Як зазначають аналітики, це орієнтовний час, оскільки ракета розвиває різну швидкість на різних етапах польоту, а також маневрує в польоті.

Де шукати «Бастіони» у Криму?

«Бастіон» – це береговий ракетний комплекс із протикорабельною ракетою П-800 «Онікс» або «Яхонт». Призначений для ураження надводних кораблів різних класів і типів зі складу десантних з’єднань, конвоїв, корабельних та авіаносних ударних груп, а також одиночних кораблів і наземних радіоконтрастних цілей в умовах інтенсивної вогневої та радіоелектронної протидії.

БРПК «Бастіон» є одним із носіїв ракети «Онікс», яка, у свою чергу, нарівні з ракетними комплексами «Калібр» і Х-35 «Уран» та перспективною гіперзвуковою протикорабельною ракетою «Циркон», є основною протикорабельною ракетною зброєю у Збройних силах Росії.

БРПК «Бастион» 15-ї берегової ракетної бригади ЧФ РФ у Севастополі. Крим, 2019 рік


БРПК «Бастион» 15-ї берегової ракетної бригади ЧФ РФ у Севастополі. Крим, 2019 рік

Після початку війни проти України Росія застосовує цей протикорабельний комплекс для стрільб по наземних цілях.

Комплекс існує у двох модифікаціях:

«Бастіон-П» – рухомий варіант на шасі МЗКТ-7930;
«Бастіон-С» – стаціонарний варіант у шахтному розміщенні.

Першою в 2009-2011 роках «Бастіон-П» (три комплекти) отримала 11-а окрема берегова ракетно-артилерійська бригада Новоросійської військово-морської бази Чорноморського флоту РФ (селище Уташ поблизу Анапи). У 2014 році частину комплексів з її складу передали до новосформованої 15-ї окремої берегової ракетної бригади Чорноморського флоту РФ у Севастополі (в/ч 80365).

2015 року в Росії заявили, що в анексованому Криму буде розгорнутий перший «Бастіон» стаціонарного базування. Для цього біля села Резервне під Севастополем було розконсервовано радянський береговий комплекс «Утьос» і в 2016 році введено до складу 15-ї берегової ракетної бригади ЧФ РФ.

У жовтні 2020 року повідомлялося про стрілянину під час навчань з БРК «Утьос». Як повідомляла пресслужба Чорноморського флоту, під час навчання бойовий розрахунок комплексу «Утьос» випустив по умовному противнику ракету «Прогрес».

Як боротися з «Бастіоном»?

Про стрілянину по материковій Україні зі стаціонарного комплексу під Севастополем наразі невідомо. А ось пересувні комплекси «Бастіон» переміщуються переважно територією мису Тарханкут в Західному Криму і звідти завдають ударів.

Наталія Гуменюк


Наталія Гуменюк

Українські військові знають, де в Криму розміщені російські комплекси «Бастіон-П», які є носіями ракет «Онікс», заявила наприкінці лютого керівниця об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк.

Павло Лакійчук


Павло Лакійчук

«Досить часто «Бастіон» виходить на стартовий майданчик у районі мису Тарханкут і завдає ударів. Це найбільш висунута частина Кримського півострова на північний захід, кілька кілометрів, десятків, але це також додає радіус для обстрілу», – розповів в інтерв’ю Крим.Реалії керівник програм безпеки Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павло Лакійчук.

Також OSINT-аналітики виявили позиції для російського берегового ракетного комплексу «Бастіон» у Севастополі завдяки опублікованим у мережі ймовірним кадрам запуску ракети П-800 «Онікс» 22 жовтня.

Зокрема, OSINT-проєкт Radio & Nukes у соціальній мережі X опублікував супутникові знімки авіабази ЧФ РФ на мисі Херсонес у Севастополі, на яких можна побачити, ймовірно, пускову установку К-300П «Бастіон-П».

Російський зенітно-ракетний полк у Феодосії. Крим, ілюстративне фото


Російський зенітно-ракетний полк у Феодосії. Крим, ілюстративне фото

«Бастіони» – складні, мобільні цілі, каже Павло Лакійчук. Їх потрібно відслідковувати українській розвідці та швидко ухвалювати рішення про атаку. Оптимальні цілі, у тому числі й для ракет ATACMS, – стаціонарні військові об’єкти.

«Калібри», «Онікси», «Циркони» перш ніж потрапити на пускові, їх доправляють на ракетно-технічні бази, на арсенали в Криму, де їх знищення, до речі, скупчене знищення, найбільше буде ефективним», – розповів Павло Лакійчук.

Справді, ракетний комплекс «Бастіон» високомобільний – після маршу час розгортання з похідного у бойовий стан становить 5 хвилин. Зворотний процес займає приблизно стільки ж часу. Іншими словами, БРК прибув на визначену бойовим завданням точку, швидко відстрілявся і поїхав. Уразити таку мету вкрай складно.

Крім усього, зазвичай БРК «Бастіон» прикривають комплекси російської ППО ближньої та далекої дії. Так було, зокрема, біля селища Оленівка на мисі Тарханкут, де поряд із позицією «Бастіонів» розташована позиція комплексу ППО С-400 «Тріумф».

Торік у серпні українська армія знищила цей С-400. Російський Telegram-канал «Рыбарь» виклав свою версію того, що сталося 23 серпня біля Оленівки: ЗСУ запустили два безпілотники, які наблизилися до Криму і викликали на себе вогонь ППО. Дрони нібито були збиті, але відразу після цього з боку моря було випущено три українські ракети – «Гарпуни» чи «Нептуни».

Приблизно так само може бути знищений і «Бастіон». Для цього дуже важлива роль повітряної розвідки союзників.

Іван Киричевський


Іван Киричевський

Літаки радіотехнічної розвідки НАТО відстежують об’єкти не лише в морі, а й на суші. Вони можуть запеленгувати всі частоти, на яких працює російська ППО чи російські протиракетні берегові комплекси «Бал» і «Бастіон», розповідає Іван Киричевський, журналіст Defence Express.

«Такий моніторинг допомагає прокласти маршрути для наших безпілотників так, щоб «бавовна» долетіла без зайвих перешкод, куди треба і як треба. Щодо Global Hawk, то такі безпілотники насамперед спрямовані на те, щоб стежити за сухопутними військами РФ на тимчасово окупованому півострові», – пояснює Іван Киричевський.

«Ракети «Калібр», їх із заводу десь у Підмосков’ї, підвозять безпосередньо на окупований півострів. А як зафіксувати факт доставки цих ракет суходолом? Для цього американські безпілотники й потрібні. І це вже не кажучи про відправку військових ешелонів та якихось вантажів», – зазначає Киричевский для прикладу.

Важливою є й агентурна розвідка, а допомогти в ній можуть і звичайні кримчани, відстежуючи переміщення комплексів «Бастіон» на півострові. Дані можна передати через офіційний бот Головного управління розвідки Міноборони України у Telegram – @gur_official_bot.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

ДЖЕРЕЛО