У російському Санкт-Петербурзі прозвітували про успішне проведення щорічного економічного форуму, а в анексованих Криму та Севастополі – про підписані на ньому меморандуми і нібито «значні суми очікуваних інвестицій». Напередодні форуму Центр національного спротиву в Україні оприлюднив та поширив інформацію про те, що російська кримська влада мала намір використати участь у заходах у Санкт-Петербурзі делегації афганського руху «Талібан» для підписання з його представниками домовленостей, у тому числі про інвестиції та туризм.
Як влада Афганістану та спікер «Талібану» відповідають на запитання «чий Крим»? Навіщо Москва могла планувати домовленості представників російської адміністрації Криму та Севастополя з делегацією «Талібану» в Санкт-Петербурзі? Чи можна під час війни говорити про ефективні точки та програми взаємодії Криму з Афганістаном і «Талібаном»? Чому немає підтвердження «кримсько-«талібанського» прямого діалогу? У цих та інших питаннях Крим.Реалії розбиралися разом з експертами.
Афганістан і «Талібан» підтримали анексію Криму Росією, але «по-своєму»
Президент Афганістану Хамід Карзай у березні 2014 року підтримав в ООН Росію та її дії щодо анексії Криму. У жовтні 2019 року, вже перебуваючи у відставці, він пояснив таке рішення п’ятирічної давнини в інтерв’ю журналістам «Комсомольской правды».
Ми хотіли б бачити Росію сильною, якою її і робить Крим
«…Виходячи з двох причин. Перша – ми історично сприймали Крим у такій якості. У роки Радянського Союзу його було адміністративно передано Україні – але тепер, зі зміною ситуації, Росія мала повне право «перепроголосити» свій суверенітет над півостровом. …Ми подумали про другу, не менш важливу причину. Росія – наша давня сусідка, яка історично залучена до непростих афганських справ і зараз є одним із головних чинників стабільності в Афганістані. Ми хотіли б бачити Росію сильною, якою її і робить Крим», – наголосив Хамід Карзай.
У червні 2016 року членкиня Комітету Ради Федерації з міжнародних справ, представниця у РФ від створеного Москвою законодавчого органу влади міста Севастополя Ольга Тимофєєва взяла участь у зустрічі з делегацією Афганістану, яка відвідала Крим. Афганську делегацію очолював депутат парламенту країни Сіаваш Бакташ. Він підкреслив, що «керівництво Афганістану та прості жителі схвально ставляться до волевиявлення кримчан про повернення до складу Росії, акцентувавши увагу на розвитку співпраці між Кримом та Афганістаном по всіх напрямках».
Висловлювання представника Талібану чимось близькі до позиції адміністрації президента Хаміда Карзая
Одночасно в Севастополі відбувся перший міжнародний турнір з міні-футболу за участі об’єднаної команди Афганістану та Киргизстану. Росію у змаганнях представляла збірна ветеранів Афганської війни, Афганістан був представлений членами делегації на чолі з депутатом Бакташем Сіавашем. У складі делегації була 21 особа, у тому числі бізнесмени та представники Асоціації футболу Афганістану. У листопаді 2021 року московський ресурс «Октагон» опублікував інтерв’ю з головним спікером руху «Талібан», офіційним представником Ісламського Емірату Афганістан (так рух «Талібан» називає своє державне утворення на території Ісламської Республіки Афганістан – КР) Забіхуллою Муджахідом, у якому він заявляє, що «рух – на боці людей, які живуть у Криму, і якщо люди хочуть жити в Росії, ми згодні з ними».
«Висловлювання представника Талібану чимось близькі до позиції адміністрації президента Хаміда Карзая. …У той час відносини між адміністрацією Карзая та США були натягнутими. А тепер (2021 року – КР) США не визнали уряд «Талібану». …Таліби домагаються визнання. …Заявили, що вони хочуть мати хороші стосунки з усіма. Можливо, …висловлювання представника «Талібану» якось пов’язані з їхньою нинішньою ситуацією. Але все може змінитися», – пояснив тоді на прохання журналістів Крим.Реалії редактор Афганської служби Радіо Свобода Мустафа Сарвар. Кремль вів і продовжує вести окремі паралельні діалоги і з урядом Афганістану, і з керівництвом «Талібану». І в першому, і в другому випадку тема Криму в таких контактах присутня.
«Талібан» як фактор додаткового підтвердження «російського» Криму
На прохання Крим.Реалії анонсоване, але яке так і не відбулося, підписання «кримсько-«талібанського» меморандуму на щорічному Санкт-Петербурзькому економічному форумі прокоментував директор Центру близькосхідних досліджень (Київ) Ігор Семиволос.
У Кремлі могли готувати такий крок і такі документи до підписання, адже там готуються визнати уряд талібів
«У Кремлі могли готувати такий крок і такі документи до підписання, адже там готуються визнати уряд талібів та зняти з руху «Талібан» усі обмеження, пов’язані з екстремізмом. Це стало б черговим піаром у безперервних спробах Москви обійти та скасувати міжнародні санкції щодо Криму та російських організаторів його анексії. Також необхідно знати, що у структурах ООН продовжує бути представленим саме Афганістан, а не рух «Талібан». І ставлення в ООН до талібів не змінилося. Водночас, якісь спільні проєкти чи точки для організації ефективної співпраці як між анексованим Росією Кримом та Афганістаном, так і рухом «Талібан» уявити неможливо», – заявив він.
Можливість організації підготовки моджахедів у Криму, наприклад, на полігонах у селі Перевальне, Ігор Семиволос оцінив як мінімальну, додатково наголосивши, що рівень такої співпраці не є прерогативою російської влади Криму, такі питання вирішуються на рівні Міністерства оборони РФ. Крим.Реалії звернулися до українського історика, сходознавця з університету Фрайбурга в Німеччині Михайла Якубовича з проханням прокоментувати спроби Кремля «здружити» російське керівництво анексованого Криму з лідерами «Талібану».
Кремль намагається в межах окремої стратегії «зістикувати» Крим з Афганістаном
«Після того, як американці, по суті, «здали» Афганістан талібам, вивели звідти свої війська і фактично залишили напризволяще союзницькі сили, рух «Талібан» легалізувався в очах глобального Півдня і почав пошук власних союзників. Сьогодні це сусідній Туркменістан, частково Узбекистан і, зрозуміло, ті, хто стоїть за цими країнами – Китай та Росія. Росіяни мають значний досвід у процесі «налагодження мостів» із невизнаними та проблемними регіонами. У зв’язку з цим Кремль намагається в межах окремої стратегії «зістикувати» Крим з Афганістаном, у тому числі, щоб, з одного боку, була можливість розширити зовнішні контакти підконтрольного Росії так званого Духовного управління мусульман Криму на чолі з Еміралі Аблаєвим, а з іншого – відповідно розширювати власну лояльну транснаціональну мусульманську мережу в контексті інтересів Росії на Близькому Сході. Дуже важливо враховувати, що в Афганістані є частина населення, яка є татарами – вихідцями з сучасного Татарстану. Представники цієї меншості також обіймають певні посади в русі «Талібан».
Через цих так званих афганських татар Росія намагається впливати та організовувати співпрацю. «Талібану» ж це потрібно для більшого міжнародного визнання, обходу санкцій та розвитку своєї легітимності, тим більше, що в Росії актуальне сьогодні питання про визнання «Талібану» законним урядом і зняття з руху як мінімум обвинувачення в екстремізмі», – заявив Михайло Якубович.
Він також додатково пояснив, що і кримські татари, і афганці належать до однієї ханафітської традиції сунізму в ісламі, але із значними етнонаціональними відмінностями. «І пуштуни, і таджики, як й інші місцеві афганські народності, є патріархальнішими за кримських татар. Це дещо інший історичний досвід, оскільки кримські татари перебували більше в османському середовищі. Тому традиція одна, але етнічні відмінності дуже суттєві», – зазначив експерт. Заступник директора Центру близькосхідних досліджень (Київ) Сергій Данилов у бесіді з журналістом Крим.Реалії наголосив на тому, що сьогодні Росія розробляє стратегію нормалізації відносин із Талібаном.
І Еміралі Аблаєв, і таліби виступають як інструменти для Москви. Кремль максимально для себе мікшує ризики
«Це передбачає встановлення дипломатичних відносин за прикладом країн Центральної Азії як із військово-політичною силою, яка де-факто здійснює ефективний контроль над територією Афганістану. Такі дії називають політикою визнання реальності. Ви правите – ми з вами матимемо справу, незважаючи на те, що ви порушили принципи та домовленості, які раніше були умовою визнання. Росія тоді приєднувалася до цих вимог: інклюзивний багатонаціональний уряд, рівноправність чоловіків і жінок, повага до прав меншин. Але Кремль явно зацікавлений у Талібані й тому проводить політику нормалізації та визнання, що відбудеться досить скоро, я так гадаю. Очевидно, у Кремлі хочуть здійснити це визнання через співпрацю, через проміжні етапи співпраці з російськими регіонами. Вони не хочуть це робити з мусульманськими регіонами, а хочуть це зробити, як вони думають, із «російським» регіоном, але з мусульманською присутністю. Таким чином, і Еміралі Аблаєв, і таліби виступають як інструменти для Москви. Кремль максимально для себе мікшує ризики, аби «Талібан» не мав можливості вести діалог, умовно, з Дагестаном. Політика в напрямку зв’язків Криму з «Талібаном» має кілька напрямків: легітимація Криму як нібито російського регіону і легітимація «Талібану» як правлячої де-факто влади в Афганістані», – пояснив Сергій Данилов.
При цьому експерт вважає, що ефективних секторів для співпраці Криму з Афганістаном немає.
Від талібів у Криму та Кремлі можуть чекати постачання «найманців» – експерт
Сферою співробітництва не Криму, а саме Сергія Аксьонова, міг би бути пошук в Афганістані людей, готових воювати на боці Росії
«Інша й цілком серйозна тема: Росія сьогодні шукає по всьому світу найманців. Наскільки мені відомо, їм не вдалося набрати необхідну кількість ні 2022 року, ні 2023 року. Спочатку нібито шиїти обіцяли в Іраку велику мобілізацію. Згодом не минуло й кількох місяців, і Сергій Шойгу заявив про 18 тисяч сирійців та шиїтів з Лівану й Сирії, які були готові приєднатися до російської армії. Зараз реально бачимо, що Росія змогла завербувати людей в Африці. Це реально, це правда, вони фіксуються на Херсонщині. Знаючи, що Сергій Аксьонов (російський глава Криму, за документами Аксенов – КР) шукає людей, шукає спосіб себе продемонструвати якимось чином, я впевнений, що в Криму пробували і думали про афганців як найманців. В Афганістані тепер живе близько 38-42 млн людей, як про це свідчать демографічні оцінки та виміри, хоча перепис не проводився. Абсолютна більшість осіб чоловічої статі просто мріють сьогодні залишити територію Афганістану. І це може бути джерелом поповнення найманців. Сергій Аксьонов неодноразово намагався сформувати власні окремі підрозділи, які також базувалися у Перевальному. Він хотів власну ПВК і дуже «дружив» із Євгеном Пригожиним (загиблий керівник російської приватної військової компанії «Вагнер» – КР), намагаючись перейняти досвід формування приватних військових компаній та найманців для того, щоб отримати свій ресурс. Я не виключаю, що єдиною сферою співробітництва не Криму, а саме Сергія Аксьонова, міг би бути пошук в Афганістані людей, готових воювати на боці Росії. Це – припущення, у мене немає фактів, але тоді стають зрозумілими лобістські потуги Кремля і відсутність публічної інформації про «кримсько-«талібанські» зустрічі й такий смішний декларативний характер намірів кримської сторони – «інвестиції в туризм», – сказав Сергій Данилов.
«Чечня і Татарстан, а також інші республіки у складі РФ запропонували нам реалізувати можливості працевлаштування мігрантів з Афганістану, особливо в сільськогосподарському секторі», – цитує ТАСС із посиланням на Національне радіо й телебачення Афганістану слова виконувача обов’язків міністра праці та соціальних відносин «невизнаного уряду». «Талібан» Абдули Умарі. За його словами, це питання порушувалося на зустрічі з міністром праці Росії Антоном Котяковим під час Санкт-Петербурзького міжнародного економічного форуму. Заступник міністра закордонних справ РФ Олександр Панкін запропонував називати невизнаний уряд руху «Талібан» «просто Афганістаном».
Лідер Кремля Володимир Путін, виступаючи перед редакторами міжнародних інформаційних агенцій на полях Санкт-Петербурзького міжнародного економічного форуму, закликав налагодити відносини з урядом Ісламського Емірату Афганістан, проголошеним рухом «Талібан», повідомляє агентство Ariana News.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії . Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту : https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net . Також слідкуйте за основними подіями в Telegram , Instagram та Viber Крим.Реалії . Рекомендуємо встановити VPN .