#громадськемісце З лікаря – в конструктори баггі для ЗСУ. Як кримчанин знайшов свій шлях наблизити перемогу України #ялта #yalta

З лікаря – в конструктори баггі для ЗСУ

Муса (ім’я змінено з метою безпеки) народився та жив у Криму. Після анексії Кримського півострова Росією вирішив поїхати на материкову Україну. Він лікар, але після повномасштабного вторгнення Росії в Україну змінив кабінет на майстерню і тепер конструює легкі всюдихідні машини – баггі – для ЗСУ. Про те, чому Муса вирішив робити баггі для української армії та яким бачить повернення додому, він розповів Крим.Реалії.

Кримчанин згадує, що в лютому 2022 року йому «не хотілося вірити» в те, що Росія зважиться на повномасштабне вторгнення в Україну, але подібну думку він все ж таки «не виключав».

«Після Криму я розумів, що все можливо», – каже Муса. У кримчанина на лютий 2022-го були свої плани – відкриття власної клініки у Києві, на яке вже було закуплено святкові кулі. Після 24 лютого стало зрозуміло, що кулі йому не знадобляться, а ось готові медичні кабінети можуть.

Муса, конструктор баггі для ЗСУ. Скриншот з відео


Муса, конструктор баггі для ЗСУ. Скриншот з відео

«І я почав просто перев’язувальний матеріал збирати, хірургічні інструменти, мало що. Щоб я міг надати якусь допомогу людям, хоча б тим, хто мешкає в моєму районі», – згадує Муса.

Це не знадобилося, і все зібране він відправив «хлопцям на передок». Наприкінці квітня перед ним став вибір – йти на фронт чи допомагати іншим способом. На той час він побачив на YouTube відео з хлопцями, які роблять баггі для військових. Мусу це надихнуло, і він вирішив зайнятися тим самим. Досвіду в подібній справі він не мав.

Баггі для ЗСУ

Баггі – невеликий легкий автомобіль високої прохідності для їзди бездоріжжям. Традиційно їх використовували у спорті, а зараз знайшли застосування в армії. Переваги баггі у великому кліренсі (дорожній просвіт в автомобілів – КР), завдяки якому ця машина не прив’язана до хороших доріг, і в легкості – для порівняння, якщо перевернеться пікап, то для його підняття доведеться залучати набагато більше людей. Також баггі дешевші, а з огляду на недовге життя машин на фронті – це теж може вважатися перевагою. Машину використовують для транспортування бойового комплекту (БК), вивезення поранених та різних логістичних цілей. А в Україні серійного виробництва баггі немає.

Баггі, які виготовляє Муса


Баггі, які виготовляє Муса

Муса почав свою роботу з вивчення і «взяв машину за долари стареньку і почав її розпилювати, дивитися, що та як». Першу машину робили майже пів року і «багато радилися з військовими» – вивчали їхні потреби. Муса згадує, що перші пів року були дуже важкими.

«По-перше, тому що у нас практично не було жодних ресурсів. Усі ресурси, які були на той момент, я вклав у відкриття клініки, та й плюс усі ці пів року треба було на щось існувати. А будувати, як виявилося, дуже дорого. І вигадувати, і реалізовувати – це теж не просто», – розповідає він.

Щоразу якось знаходиться рішення, якось викручуєшся із ситуації

Кілька разів Муса був близький до того, щоб усе покинути, але не здавався «через свій характер».

«Коли в тебе часто одне й те саме довго не виходить… І ти вже на межі ресурсів, і ти думаєш: «Ось якщо зараз вийде, то ми виживемо, а якщо не вийде – не виживемо, ну, в плані підприємства. І в тебе не виходить! А потім ще десять разів поспіль. Але щоразу якось знаходиться рішення, якось викручуєшся із ситуації, позичаєш гроші, паралельно якось підробляєш. У результаті, коли вже перший зразок вийшов, отримали зворотний зв’язок від користувачів, скажімо так, це нас, звичайно, надихнуло», – згадує Муса.

Наразі Муса робить баггі, які він називає «Дракаріс» (слово взяте з американського серіалу «Гра престолів» і означає «драконів вогонь» – КР) для різних підрозділів Сил оборони України, серед яких ГУР, територіальна оборона та Національна гвардія України. Разом із невеликою командою вони виготовляють машину в майстерні, а потім випробовують її на полігоні. Муса розповідає, що найчастіше баггі роблять для екіпажу з 2-3 осіб, його «Дракаріс» розрахований на 4 члени екіпажу.

«Два місця в кабіні та два додаткові місця в кузові самої машини. Плюс є платформа для евакуації поранених, – пояснює Муса.

Все, що стосується каркасу, крил, важелів – це вже все йде кастомне, саморобне

Він розповідає, що кожну машину роблять індивідуально для потреб того чи іншого підрозділу. Баггі мають високу ремонтопридатність, а в кожній машині є QR-код, за яким можна дізнатися весь список запчастин.

«Із заводського тільки такі запчастини, як шарові опори, кермові наконечники, двигун, коробка, фари. А все, що стосується каркасу, крил, важелів – це вже все йде кастомне (зроблене на замовлення – КР), саморобне», – розповідає кримчанин.

Муса поряд із баггі


Муса поряд із баггі

Муса згадує, що техніка йому була цікава завжди, але «не було можливості цим займатися, мати свій гараж».

Не всі можуть піти на фронт – хтось через здоров’я, інвалідність. І тут вони можуть зробити свій внесок у нашу перемогу

«Тато у мене мав справу з машинами і на мене, мабуть, це якийсь відбиток наклало», – каже кримчанин.

Свою роботу з виробництва баггі для ЗСУ він називає «моральним внеском»: «У масштабах подій, що відбуваються, ясна річ, що це піщинка в океані, але якщо таку «піщинку» кожен робитиме, то, я думаю, результат буде хороший… Плюс хлопці, які працюють у моїй команді, вони також задоволені тим місцем, де працюють. У плані того, що вони роблять щось корисне, бо не всі можуть піти на фронт – хтось через здоров’я, інвалідність. І тут вони можуть зробити свій внесок у нашу перемогу».

Виїзд із Криму

Муса народився у Криму і більшу частину життя прожив на півострові. Але у 2014 році Росія анексувала Крим, і він зрозумів, що не зможе там більше залишатися: «Вижити у цьому режимі можна. Але жити – це не зовсім синонім слова «вижити». Або ти маєш повністю бути «стерильним» і покірним, і все, що тобі кажуть, робити, або ти маєш любити «совок», якусь там «Російську імперію», інакше ти будеш під загрозою».

Кримчанин каже, що «розумів, що ми вже всі у фсбешників на олівці». Муса був учасником масового мітингу за територіальну цілісність України 26 лютого 2014 року біля стін кримського парламенту в Сімферополі, який скликав Меджліс кримськотатарського народу.

Така була енергетика, що її не передати – весь величезний натовп воєдино хоче знести всю проросійську погань

«Ми були навколо цієї Верховної Ради [Криму], «Пентагону» нашого місцевого. І був коридор міліції між нами, і ми почали штовхати їх (прихильників Росії – КР). Пхали, штовхали, штовхали. І зрештою за кілька годин їх виштовхали. Це все так… коли тебе в натовпі несуть, ти руки, ноги підіймаєш, руки так ставиш, щоб тебе не задушили, бо настільки сильна тиснява, що ти навіть не можеш вдихнути. Ноги підіймаєш, а тебе натовп несе. Така була енергетика, що її не передати – весь величезний натовп воєдино хоче знести всю проросійську погань», – згадує кримчанин.

Мітинг на підтримку територіальної цілісності України під стінами кримського парламенту. Сімферополь, 26 лютого 2014 року


Мітинг на підтримку територіальної цілісності України під стінами кримського парламенту. Сімферополь, 26 лютого 2014 року

Але ейфорія тривала недовго – 2 березня 2014 ні в кого не залишилося сумнівів, що російські війська зайшли до Криму. За цей період було захоплено ключові адміністративні будівлі, а замість українських прапорів підняли триколори.

Хлопців, хто брали участь у мітингах, дуже активно «смикали», і це стало небезпечно

«Під загрозою був весь мітинг 26 числа [його учасники]. Всі знімали на телефони, викладали на YouTube. І потім просто за цим відео фсбешники почали їздити і всіх виловлювати, відправляти на допити, фабрикувати справи проти Меджлісу кримськотатарського народу… Хлопців, хто брали участь у мітингах, дуже активно «смикали», і це стало небезпечно. Хтось безвісти зникав, як і зараз зникає інколи. Допити з тортурами, вся ця історія… Через це стало жити небезпечно, і розумів, що треба пересуватися у просторі, де ти зможеш плюс-мінус якось жити далі», – розповідає Муса.

Озброєні російські військові без розпізнавальних знаків в аеропорту Сімферополя, 28 лютого 2014 року


Озброєні російські військові без розпізнавальних знаків в аеропорту Сімферополя, 28 лютого 2014 року

В Киев Муса перебрался в 2015 году. Он признается, что переживал, что «тут у украинцев будет похожая ментальность».

«Мені жодного разу ніхто за весь час, який я живу в Києві, не дорікнув за мою національну приналежність, колір шкіри чи мою вимову. У Криму я в цьому виріс», – згадує Муса. – Коли мене мама народжувала, тоді УЗД не було. І тільки я народився, заволав, мама така: «Ну хто там? Хлопчик, дівчинка?». І акушерка з такою незадоволеною пикою каже: «Ще один кримський татарин», – розповідає кримчанин.

Кримчанин Муса


Кримчанин Муса

Муса каже, що обов’язково повернеться до Криму.

«Забув автора книги із записками психотерапевта з концтабору (йдеться про книгу «Людина в пошуках сенсу» Віктора Франкла – австрійського психолога та психіатра, який описав свій досвід перебування в нацистському концентраційному таборі під час Другої світової війни – КР), де він сказав, що першими з ладу вийшли люди, які думали, що ось-ось все скоро закінчиться. Я можу переплутати, але другими вийшли з ладу ті, хто казали, що це ніколи не закінчиться. І вижили лише ті, хто мав мету. Є, як є, і буде коли буде. Але при цьому треба не зупинятися, а далі ставити собі цілі й рухатися. Тому в мене такий погляд… Зрозуміло, що хочеться додому, але чудово розумію, що треба дуже великий шматок роботи зробити, щоб повернутися туди і щоб потім знову не втратити Крим», – каже Муса.

Якщо наші баггі зможуть допомогти нашій перемозі, то, гадаю, не дарма я цією справою займаюся

Кримчанин вважає, що для цього потрібна згуртованість у суспільстві та гарантії: «Не якийсь там Будапештський меморандум – незрозуміло що, а справді мають бути гарантії… Має статися так, щоб Росія, в принципі, ніколи не змогла нічого ні в кого відтяпати. Ми чекаємо цього моменту, коли настане перемога, тоді ми зможемо всі дружненько, взявшись за руки, повернутися додому. На сьогодні поки що такої можливості немає. І ми зараз займаємося тим, щоб цю можливість наблизити. Якщо наші баггі зможуть допомогти нашій перемозі, то, гадаю, не дарма я цією справою займаюся».

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту:https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

ДЖЕРЕЛО